ЕНЦИКЛОПЕДІЯ АСТРОНОМІЇ
Advertisement
Включає CC-BY-SA матеріали з Вікіпедії: стаття Альнітак (автори)


Дзета Оріона Aa/Ab/B
Ngc2024 2mass
Альнітак


Дані дослідження
Епоха J2000
Сузір'я Оріон
Пряме піднесення 05h 40m 45.5s
Схилення −01° 56′ 34″
Видима величина (V) 1.70/~4/4.21
Характеристики
Спектральний клас O9 Iab/O9/B0 III
показник кольору U−B −1.07
показник кольору B−V 0.14 / ? / −0.01
Тип змінності
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) 18 км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 3.99 мас/рік

за схиленням: 2.54 мас/рік

Паралакс (π) 3.99 ± 0.79 мас
Відстань 1262 світлових років
387 ± 54 парсек
Абсолютна величина (MV) −5.25/−3/−2.8
Подробиці
Маса 28/23/20 M
Радіус 20/? R
Світність 100 000/1 300/? L
Ефективна температура 30 000/?/24 000  K
Металічність [Fe/H] ?
Обертання 140 км/сек / ?
Вік ? років
Інші позначення
ζ Ori, 50 Ori, HR 1948/9, BD −02°1338, HD 37742, SAO 132444, HIP 26727, TD1 5127.

Альнітак (ζ Ori) — потрійна зоря в сузір'ї Оріона. Разом із Мінтакою (δ Оріона) й Альніламом (ε Оріона) утворює Пояс Оріона. Назва походить від араб. النطاق an-niṭāq', що означає «пояс».

Головна зоря системи є гарячим блакитним надгігантом із видимою зоряною величиною 1,70 й є однією з найяскравіших зір спектрального класу O на нічному небі північної півкулі. Поряд iз нею розташовано ще дві зорі: гігант спектрального класу B (ζ Ori B) та ймовірно зоря Головної послідовності спектрального класу O (яка разом із головною зорею утворює подвійну систему ζ Ori A). Обидві вони мають видиму зоряну величину близько 4,0 та разом утворюють гравітаційно пов'язану потрійну зоряну систему.

Ця система є членом OB асоціації в Оріоні й розташована в межах газової емісійної туманності IC 434. Спочатку вважалося, що відстань до зорі становить близько 1500 світлових років, однак за даними Гіппаркоса зоря виявилася майже вдвічі ближчою (800 світлових років).

Історія спостережень[]

Альнітак добре відомий ще з часів античності як зоря, що входить до складу Поясу Оріона й яка відповідно отримала певне культурологічне значення. Про те, що вона є подвійною зорею, вперше було повідомлено німецьким астрономом-аматором Джоржем Куновські. Наявність третьої зорі в системі було запідозрено ще в 1970-х роках з аналізу даних спостережень, зроблених на інтерферометрі зоряної інтенсивності Наррабрі. Виявлено її було групою астрономів з Ловеллівської обсерваторії 1998 року.

Блакитний гігант Альнітак[]


88 сучасних сузір’їв
Андромеда | Близнята | Велика Ведмедиця | Великий Пес | Візничий | Вітрила | Вовк | Водолій | Волопас | Волосся Вероніки | Ворон | Геркулес | Гідра | Годинник | Голуб | Гончі Пси | Дельфін | Діва | Дракон | Ерідан | Єдиноріг | Жертовник | Живописець | Жирафа | Журавель | Заєць | Змієносець | Змія | Золота Риба | Індіанець | Кассіопея | Кит | Кіль | Козоріг | Компас | Корма | Косинець | Лебідь | Лев | Летюча Риба |Лисичка | Ліра | Мала Ведмедиця | Малий Кінь | Малий Лев | Малий Пес | Мікроскоп | Муха | Насос | Овен | Октант | Орел | Оріон | Павич | Пегас | Персей | Південна Гідра | Південна Корона | Південна Риба | Південний Трикутник | Південний Хрест | Північна Корона | Піч | Райський Птах | Рак | Риби | Рись | Різець | Секстант | Сітка | Скорпіон | Скульптор | Столова Гора | Стріла | Стрілець | Телескоп | Телець | Терези | Трикутник |Тукан | Фенікс | Хамелеон | Центавр | Цефей | Циркуль | Чаша | Щит | Ящірка |
Advertisement