FANDOM


Включає CC-BY-SA матеріали з Вікіпедії: стаття Вега (автори)
Вега
Vega in lyra
Вега у сузір'ї Ліри
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Ліра
Пряме піднесення 18h 36m 56,3s
Схилення +38° 47′ 01,0″
Видима зоряна величина (V) +0,03
Характеристики
Спектральний клас A0V
Показник кольору (B−V) 0,00
Показник кольору (U−B) −0,01
Тип змінності змінна типу δ Щита
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) −13,5 км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: 201,02 мас/р
Схил.: 287,46 мас/р
Паралакс (π) 129,01 ± 0,52 мас
Відстань 25,27 св. р.
(7,751 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
0,58
Подробиці
Маса 2,6 M
Радіус 2,73 R
Світність 51 L
Ефективна температура 9300  K
Металічність [Fe/H] 63%
Обертання 12,5 годин
Вік 0,455±0,013 років
Інші позначення
Альфа Ліри, Alpha Lyrae, α Lyrae, 3 Lyr, HR 7001, BD +38°3238, HD 172167, SAO 67174, FK5: 699, HIP 91262, GJ 721, GCTP 4293.00, LTT 15486, CCDM 18369+3847, PPM 81558.

Ве́ґа (від араб. النسر الواقع — «шуліка, що падає») (α Ліри) — найяскравіша зоря в сузір'ї Ліри, п'ята за яскравістю зоря нічного неба, друга після Арктура в північній півкулі. Порівняно близька (25 світлових років від Землі), та, разом з Арктуром і Сіріусом, одна з найяскравіших зірок.

Близько 12 000 до н. е. Вега була полярною зіркою і приблизно через 12 000 років знову стане полярною внаслідок прецесії. Вона була першою зіркою після Сонця, в якої сфотографували спектр, та однією з перших зір, відстань до якої виміряли за допомогою паралаксу.

Українська народна назва Веги — Ткаля.

Спостереження Редагувати

Summer triangle

Літньо-осінній трикутник

Вега утворює одну з вершин літнього трикутника, у середніх широтах північної півкулі влітку її видно неподалік зеніту. Видима зоряна величина становить 0,03m. Раніше Вега слугувала для калібрування фотометричної шкали та була точкою відліку для виміру зоряних величин: її величину вважали за нуль. Але від такого початку шкали відмовилися, коли з'ясувалося, що Вега є пульсуючою змінною типу δ Щита.

Фізика Редагувати

Вега є зорею головної послідовності і має спектральний клас A0V, тобто, трохи гарячіша за Сіріус (його спектральний клас — A1V). Вона приблизно вдвічі масивніша та в 50 разів яскравіша за Сонце. Хімічний склад атмосфери подібний до сонячного. Її часто застосовують як стандарт для порівняння основних характеристик зір. Вега перебуває досить близько від Сонця — на відстані 25,3 св. років.

Пиловий диск Редагувати

1983 року космічна обсерваторія IRAS виявила інфрачервоне випромінювання на ділянці розміром близько 140 а.о. навколо Веги. Випромінює диск, який складається з пилових і крижаних часток і нагрівається зорею. За спостереженнями космічного телескопа Спітцера, у діапазоні 160 мкм диск має радіус щонайменше 815 а.о. Вважається, що на відстані 86—200 а.о. від Веги розташована хмара, подібна до поясу Койпера в Сонячній системі, а невеликі частинки «вимітаються» звідти випромінюванням зорі.

Див. також Редагувати

Галерея Редагувати



88 сучасних сузір’їв
Андромеда | Близнята | Велика Ведмедиця | Великий Пес | Візничий | Вітрила | Вовк | Водолій | Волопас | Волосся Вероніки | Ворон | Геркулес | Гідра | Годинник | Голуб | Гончі Пси | Дельфін | Діва | Дракон | Ерідан | Єдиноріг | Жертовник | Живописець | Жирафа | Журавель | Заєць | Змієносець | Змія | Золота Риба | Індіанець | Кассіопея | Кит | Кіль | Козоріг | Компас | Корма | Косинець | Лебідь | Лев | Летюча Риба |Лисичка | Ліра | Мала Ведмедиця | Малий Кінь | Малий Лев | Малий Пес | Мікроскоп | Муха | Насос | Овен | Октант | Орел | Оріон | Павич | Пегас | Персей | Південна Гідра | Південна Корона | Південна Риба | Південний Трикутник | Південний Хрест | Північна Корона | Піч | Райський Птах | Рак | Риби | Рись | Різець | Секстант | Сітка | Скорпіон | Скульптор | Столова Гора | Стріла | Стрілець | Телескоп | Телець | Терези | Трикутник |Тукан | Фенікс | Хамелеон | Центавр | Цефей | Циркуль | Чаша | Щит | Ящірка |