FANDOM


Включає CC-BY-SA матеріали з Вікіпедії: стаття Міжзоряне середовище (автори)
WHAM survey

Розподіл іонізованого водню (відомий астрономам як HII від застарілої термінології у спектроскопії) у частинах галактичного міжзоряного середовища, що видно з північної півкулі Землі за спостереженнями Wisconsin Hα Mapper 2003.

Localcloud frisch big

Мапа місцевої міжзоряної хмари.

Міжзоряне середовище — речовина і поля, що заповнюють простір між зоряними системами всередині галактик. Понад 90% міжзоряної речовини складає міжзоряний газмолекулярній, атомній або іонізовній формі). Близько 1% становить міжзоряний пил. Середовище пронизано магнітними полями. Деяку роль відіграють космічні промені та інші поля[1]. Поза межами галактик міжзоряне середовище поступово переходить у міжгалактичний простір.

Речовина міжзоряного середовища може перебувати в різних фазах, залежно від того, наскільки вона іонізована, від її молекулярного або атомного складу, густини, температури та магнітних полів. Різні термодинамічні фази перебувають у грубій рівновазі[2].

У всіх фазах речовина міжзоряного середовища надзвичайно розріджена. У холодних, насичених областях концентрація атомів сягати 105—106 на см. У гарячих розріджених областях, де речовина здебільшого іонізована, її густина може бути 10−4 см−3[2].

99 % речовини міжзоряного середовища перебуває в формі газу і лише 1 % складає пил[1]. Газ міжзоряного середовища на 89 % складається з атомів гідрогену і на 9 % — з атомів гелію. Решта 2 % — це атоми важчих хімічних елементів, які на жаргоні астрофізиків називаються металами.

Джерела

  1. 1,0 1,1 Міжзоряна речовина // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 287—288. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).
  2. 2,0 2,1 Бочкарев Н. Г. Основы физики межзвездной среды.. — ISBN 978-5-397-01034-4


Див. також