Включає CC-BY-SA матеріали з Вікіпедії: стаття Зорі Вольфа—Райє (автори) |
Зорі Во́льфа—Райє́ — клас зірок, для яких характерні дуже висока температура й світність; зорі Вольфа—Райє відрізняються від інших гарячих зір наявністю в спектрі широких смуг випромінювання водню, гелію, а також вуглецю , азоту й кисню в різних ступенях іонізації (NIII–NV, CIII–CIV, OIII–OV). Ширина цих смуг може досягати 100 Å, а випромінювання в них може в 10–20 разів перевищувати випромінювання на ділянках неперервного спектру.
Назву класу пов'язано з іменами двох французьких астрономів: Шарля Вольфа та Жоржа Райє, які 1867 року відкрили перші такі зорі.
Зорі Вольфа—Райє поділяють на дві послідовності:
- Азотну (WN), в якій домінують лінії азоту (підкласи: WN2–WN10). Температура поверхні становить від 30 000 K (для зір класу WN9) до майже 100 000 K (для WN ранніх класів).
- Вуглецеву (WC), в якій переважають лінію вуглецю (WC4–WC10). Спектральні температури цих зір вищі: від 50 000 K для WC9 до понад 100 000 K для ранніх класів.
Вуглецева та азотна послідовності містять приблизно однакову кількість зір. Невелику кількість зір азотної послідовності, що мають досить потужні лінії вуглецю, виокремлюють у клас WN(C). Окремо виділяють також невелику кількість кисневих зір (WO). Невідомо, чим зумовлено поділ на послідовності — відмінностями у хімічному складі чи різницею в температурі й структурі зоряних атмосфер.
У сьомому каталозі зір Вольфа—Райє налічується 226 об'єктів. Їх виявлено як у Чумацькому Шляху, так і в інших галактиках.
Достеменно відомо, що 20 зір Вольфа—Райє входять до складу подвійних систем. Вважається, що до складу подвійних систем належить щонайменше 40 % зір Вольфа—Райє Чумацького Шляху.
Зорі Вольфа—Райє інтенсивно втрачають речовину. Темп втрати маси становить 10−5–10−4 сонячних мас на рік (для порівняння — Сонце втрачає приблизно 10−14 своєї маси щороку). Швидкість витікання речовини — 1000–2000 км/с.
Остаточної ясності щодо походження зір типу Вольфа—Райє не досягнуто. Однак можна стверджувати, що в нашій Галактиці це гелієві залишки масивних зір, що скинули значну частину маси на якомусь етапі своєї еволюції.
Наднові |
|
---|---|
Типи | * Тип Ia
|
Пов'язане | * Навколоземна наднова
|
Структура | * Наднова, що вибухає внаслідок нестабільності народження електрон-позитронних пар
|
Попередники | * Яскраві блакитні змінні
|
Залишки | * Залишок наднової
|
Відкриття | * Гостьова зоря
|
Переліки | * Історично значимі наднові
|
Відомі | * Краб
|
Дослідження | * Supernova Cosmology Project
|
Вікікнига:Наднові · Категорія:Наднові · Вікісховище:Наднові |