ЕНЦИКЛОПЕДІЯ АСТРОНОМІЇ
Advertisement
Включає CC-BY-SA матеріали з Вікіпедії: стаття Фомальгаут (автори)


Фомальгаут
Heic0821f
DSS image of Fomalhaut, field of view 2.7×2.9 degrees.
Credit NASA, ESA, and the Digitized Sky Survey 2. Acknowledgment: Davide De Martin (ESA/Hubble)
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Південна Риба
Пряме піднесення 22h 57m 39.0465s
Схилення −29° 37′ 20.050″
Видима зоряна величина (V) 1.16
Характеристики
Спектральний клас A3 V
Показник кольору (B−V) 0.09
Показник кольору (U−B) 0.08
Тип змінності
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) +6.5 км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: +328.95 мас/р
Схил.: −164.67 мас/р
Паралакс (π) 129.81 ± 0.47 мас
Відстань 25.13 ± 0.09 св. р. св. р.
(7.7 ± 0.03 пк пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
1.72
Подробиці
Маса 1.92±0.02 M
Радіус 1.842±0.019 R
Світність 16.63±0.48 L
Ефективна температура 8,590  K
Гравітація 4.21 м/сек2
Металічність [Fe/H] −0.03 to −0.34
Обертання 93
Вік 4.4±0.4×108 років
Інші позначення
α Piscis Austrini, α PsA, Alpha PsA, 24 Piscis Austrini, CPD −30° 6685, FK5 867, Gl 881, HD 216956, HIP 113368, HR 8728, SAO 191524.
Piscis Austrinus constellation map

Фомальгаут в сузір'ї Південної Риби

Фомальга́ут (альфа Південної Риби/α PsA) — найяскравіша зірка в сузір'ї Південної Риби та одна з найяскравіших зірок на нічному небі. Назва зірки означає «паща кита» в перекладі з арабської فم الحوت fum al-ḥūt.

Спостереження[]

Фомальгаут є єдиною зіркою першої величини, видимою восени в південній частині неба в північних широтах, його розпізнавали багато народів, що населяють північну півкулю, зокрема араби, перси та китайці. За всю історію Фомальгаут змінив чимало назв. Вперше Фомальгаут був ідентифікований ще в доісторичний період — існують археологічні знахідки, що доводять «участь» зірки в певних ритуалах близько 2500 р. до н. е., що проводилися в Персії, де Фомальгауту відводилася роль однієї з чотирьох королівських зірок. У середньовічних відьомський ритуалах (Stregheria) Фомальгаут вважався «занепалим ангелом» та «четвертим сторожем північних воріт».

Характеристики[]

Це зірка головною послідовності спектрального класу А3, розташована на відстані 25 світлових років (7,7 парсек) від Землі.

До березня 2000 року Фомальгаут та Ахернар (α Ерідана) були двома зірками першої величини, що знаходилися на максимальній кутовій відстані від будь-якої іншої зірки першої величини в астрономічній сфері. Тепер найбільш віддаленою на небесній сфері зіркою першої величини вважається Антарес, зірка в сузір'ї Скорпіон.

Фомальгаут — відносно молода зоря, її вік становить від 200 до 300 мільйонів років, передбачувана тривалість життя — мільярд років. Температура на поверхні зірки — близько 8500 градусів за Кельвіном. Фомальгаут у 2,3 рази важче Сонця, світність більше в 16 разів, а радіус — в 1,85 разів.

Зоряні компаньйони[]

За останніми дослідженнями астрономів з'ясувалося, що Фомальгаут входить до складу широкої потрійний зоряної системи. Спочатку було виявлено, що компаньйоном головної зірки Фомальгаут A є помаранчевий карлик TW Південної Риби (Фомальгаут B), віддалений на 0,9 світлових років від нього. Третя зірка в системі — червоний карлик LP 876-10 (Фомальгаут C). Він віддалений від Фомальгаут A на 2,5 світлових роки[1] і має власний кометний пояс[2].

Протопланетний диск[]

Фомальгаут оточений диском космічного пилу тороїдальної форми з добре вирізненим внутрішньої кордоном на радіальній відстані 133 а. о., нахиленому під кутом в 24 градуси. Цей космічний пил має форму поясу завширшки 25 а. о.; геометричний центр цього пилового поясу знаходиться на відстані приблизно 15 а. о. від самого Фомальгаута. Цей пиловий диск також іноді називають «Поясом Койпера Фомальгаута».

Диск навколо Фомальгаута прийнято вважати протопланетним. Він поширює інфрачервоне випромінювання. Орбіта планети, названої Фомальгаут b, була обчислена 1998 року при аналізі розподілу космічного пилу навколо Фомальгаута. 13 листопада 2008 року NASA опублікувало прес-реліз, в якому повідомило, що внаслідок порівняння знімків, зроблених 2004 і 2006 року, було візуально доведено наявність планети, що обертається навколо зірки[3]. Маса цієї планети становить близько 3 мас Юпітера, проте з часом вона може стати важчою, увібравши речовину з диска. Пізніше існування планети було поставлено під сумнів. У 2011 і 2012 роках астрофізики з Флоридського університету (США) та науковці проекту Atacama Large Millimeter Array припустили існування у Фомальгаута як мінімум двох планет: Фомальгаут b і Фомальгаут c. Маса обох планет лежить в інтервалі від маси Марса до декількох мас Землі.

За розрахунками, пиловий диск повинен бути набагато більшим через сонячний вітер Фомальгаута, який відштовхує частки диска назовні. Останнім часом на підставі даних обсерваторії Гершель прийнято гіпотезу про те, що диск має такі невеликі розміри з тієї причини, що він постійно оновлюється осколками від дуже частих, до тисяч на добу, зіткнень крижаних комет з більшими тілами на орбіті зірки. Така кількість зіткнень вимагає наявності в кометному поясі від 1011 до 1014 комет, що аналогічно кількості комет, яку припускають щодо Хмари Оорта в нашій Сонячній системі.

Рух у просторі[]

Досліджуючи інші зірки, схожі за віком та властивостями, астрономи склали рухому групу зірок Кастора, в яку входить і Фомальгаут.

Тьмяна спалахуюча зірка TW Південної Риби розташована на відстані одного світлового року від Фомальгаута. Ці дві зірки роблять загальне просторове переміщення небом. Вважається, що вони — зірки-компаньйони та могли утворитися з одного зоряного скупчення.

Fomalhaut with Disk Ring and extrasolar planet b

Фотографія системи Фомальгаута з протопланетним диском та планетою b. Знімок зроблено коронографом телескопа Хаббл (NASA)

Фомальгаут в художній літературі[]

Зірка Фомальгаут приваблює насамперед авторів науково-фантастичної літератури та літератури фентезі.

  • Королівство Фомальгаут згадується в дилогії Едмонда Гамільтона «Зоряні королі» (1949) та «Повернення до зірок» (1970). Світами, населеними гуманоїдами та негуманоїди, керує двопалатна Рада на чолі з принцесою Ліанною. Столиця — планета Хатхір в системі Фомальгаута.
  • У науково-фантастичному романі Станіслава Лема «Повернення з зірок» головний герой повертається на Землю з експедиції в систему Фомальгаут.
  • У циклі оповідань Станіслава Лема про Йону Тихого професор Тарантога (один з ключових персонажів) є співробітником Фомальгаутського Інституту.
  • Зоряна система Фомальгаут згадується в романі Айзека Азімова «Камінь у небі».
  • На планеті системи Фомальгаута розгортається дія в романі Урсули Ле Гуїн «Планета Роканнона».
  • Згадується у вірші Говарда Філліпса Лавкрафта «Гриби з Юггота».
  • У романі Грега Игана «Diaspora» одна з копій віртуального міста, в якому розгортається дія на борту автономного зорельота до Фомальгаут.
  • За книгою Філіпа Діка «Вільне радіо Абельмут» людство зародилося в зоряній системі Абельмут (відомої нам зараз як Фомальгаут) та десятки тисяч років тому покинуло її, щоб колонізувати Землю.

Примітки[]

Література[]

  • Nature 435, 1067–1070 (23 June 2005)|doi: 10.1038/nature03601

Посилання[]


88 сучасних сузір’їв
Андромеда | Близнята | Велика Ведмедиця | Великий Пес | Візничий | Вітрила | Вовк | Водолій | Волопас | Волосся Вероніки | Ворон | Геркулес | Гідра | Годинник | Голуб | Гончі Пси | Дельфін | Діва | Дракон | Ерідан | Єдиноріг | Жертовник | Живописець | Жирафа | Журавель | Заєць | Змієносець | Змія | Золота Риба | Індіанець | Кассіопея | Кит | Кіль | Козоріг | Компас | Корма | Косинець | Лебідь | Лев | Летюча Риба |Лисичка | Ліра | Мала Ведмедиця | Малий Кінь | Малий Лев | Малий Пес | Мікроскоп | Муха | Насос | Овен | Октант | Орел | Оріон | Павич | Пегас | Персей | Південна Гідра | Південна Корона | Південна Риба | Південний Трикутник | Південний Хрест | Північна Корона | Піч | Райський Птах | Рак | Риби | Рись | Різець | Секстант | Сітка | Скорпіон | Скульптор | Столова Гора | Стріла | Стрілець | Телескоп | Телець | Терези | Трикутник |Тукан | Фенікс | Хамелеон | Центавр | Цефей | Циркуль | Чаша | Щит | Ящірка |
Advertisement